- виснажливий
- -а, -е.Який позбавляє сил, виснажує.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
виснажливий — [виесна/жлиевией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
виснажливий — (який позбавляє сил, виснажує), виснажний, у[в]томливий, у[в]томний, сутужний … Словник синонімів української мови
виснажливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
виснажливість — вості, ж. Властивість за знач. виснажливий. || Властивість піддаватися виснаженню … Український тлумачний словник
виснажливо — Присл. до виснажливий … Український тлумачний словник
виснажний — висна/жна/, висна/жне/. Те саме, що виснажливий … Український тлумачний словник
звальний — а, е. 1) Стос. до звалу (у 1 знач.). •• Зва/льна борозна/ борозна, заорана з обох боків на середину. 2) рідко. Те саме, що виснажливий … Український тлумачний словник
намозолений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до намозолити. 2) у знач. прикм.Який багато, довго працював; натруджений. || рідко. Важкий, виснажливий … Український тлумачний словник
сутужний — а, е. Сповнений труднощів; скрутний. || Важкий, виснажливий. || Складний, обтяжливий … Український тлумачний словник
трудний — а/, е/. 1) Який вимагає багато праці, великих зусиль, напруження для виконання, здійснення, подолання, опанування, втілення й т. ін.; важкий (у 4 знач.). || Якого важко заробити, який добувається тяжкою працею; нелегкий. || Утомливий, виснажливий … Український тлумачний словник